ISCC коротко про основне: практичний гід для бізнесу у 2026 році

ISCC (International Sustainability and Carbon Certification) — це міжнародна система сертифікації сталості та карбонового менеджменту для сировини і продуктів у глобальних ланцюгах постачання. Якщо пояснювати дуже просто, ISCC підтверджує, що компанія не просто продає продукт, а може доказово показати його походження, умови виробництва, простежуваність і відповідність вимогам сталого розвитку.

У матеріалах Organic Standard система описується як глобальна та така, що охоплює широку номенклатуру: сільськогосподарську й лісову біомасу, біогенні відходи та залишки, небіологічні відновлювані матеріали, а також перероблені матеріали на основі вуглецю. Для бізнесу це означає, що ISCC давно вийшла за межі вузького сегмента і стала мовою комунікації між постачальником і міжнародним покупцем.

Чому це важливо зараз: покупці дедалі частіше купують не просто «тонну продукту», а «тонну з підтвердженою історією». Саме тому сертифікація ISCC перетворюється на умову допуску в частину ринків, особливо там, де вимоги до сталості та викидів парникових газів закладені у регуляторику або корпоративні стандарти.

На сторінках Organic Standard прямо зазначено: ISCC відкриває доступ до ринків країн ЄС та інших глобальних ринків, залучених у відповідні supply chains. Для компаній це не абстрактна теза, а конкретна комерційна перевага. Якщо ваш потенційний контрагент працює у ланцюзі, де потрібно підтвердити сталість і traceability, відсутність ISCC часто означає автоматичний відсів ще до переговорів про ціну.

З точки зору стратегії експорту сертифікація працює як «кваліфікаційний фільтр». Спочатку компанія проходить фільтр доступу до ринку, а вже потім конкурує сервісом, логістикою і ціною. Без цього фільтра навіть конкурентний продукт може залишатися поза частиною контрактів.

У роботі Ekontrol ми зазвичай рекомендуємо дивитись на ISCC як на елемент go-to-market стратегії: якщо цільові покупці вимагають доказовість сталості, сертифікацію треба включати у фінмодель продажів, а не сприймати як окремий compliance-проєкт.

Для більшості компаній перше практичне питання звучить так: обирати ISCC EU чи ISCC PLUS. Базова логіка проста. ISCC EU більше прив’язаний до ланцюгів, де виконуються вимоги, пов’язані з європейською регуляторикою у сфері відновлюваної енергії та біопалив. ISCC PLUS застосовується ширше у неенергетичних ланцюгах і приватних supply chains, де покупець вимагає підтвердженої сталості для продуктів і матеріалів.

На практиці вибір залежить від того, куди саме ви продаєте і які вимоги прописані у контрактах ваших клієнтів. Часто компанії працюють так, що їм потрібен один контур сертифікації для енергетичного напрямку і інший для промислового чи пакувального сегмента. У таких випадках важливо заздалегідь спроєктувати scope сертифікації, щоб не створити зайвих витрат.

Помилка на цьому етапі може дорого коштувати: або ви отримуєте сертифікат, який не закриває запит покупця, або переплачуєте за зайвий обсяг. Тому рішення про схему краще приймати після короткого аналізу продуктового портфеля, ринків і типових вимог контрагентів.

ISCC стосується не однієї компанії, а всього ланцюга. У ньому можуть бути виробники сировини, збирачі, трейдери, склади, переробники, логістичні оператори та інші учасники, які впливають на фізичний і документальний рух продукту. Якщо одна критична ланка працює поза вимогами, уся доказова конструкція слабшає.

Для менеджменту це означає, що проєкт сертифікації потрібно будувати як cross-functional: закупівлі, операції, логістика, якість, юридичний блок і комерція мають працювати в єдиному ритмі. Коли ISCC «відданий лише у відділ якості», майже завжди виникають розриви між реальним процесом і документами.

У проєктах Ekontrol найкраще працює модель з чітким власником переходу, де кожна функція має конкретні контрольні точки, строки і вимірюваний результат.

Нижче — практичний орієнтир для первинного вибору схеми. Фінальне рішення завжди варто звіряти з вимогами конкретних покупців та сертифікаційного органу.

Під час аудиту оцінюють не тільки наявність паперів, а працездатність системи в реальних операціях. Зазвичай у фокусі чотири блоки: простежуваність партій, коректність мас-балансу, розрахунки/підтвердження GHG-параметрів у межах застосовної схеми та керованість процесів у щоденній роботі.

Для компанії це означає, що потрібно готувати не «папку для аудитора», а повний логічний ланцюг доказів. Якщо дані з закупівлі не стикуються з даними складу, а документи не узгоджені з відвантаженням, у системі виникає розрив незалежно від того, наскільки гарно виглядає формальний шаблон.

Саме тут важлива роль внутрішнього передаудиту. Він показує, де є слабкі точки ще до зовнішньої перевірки, і дозволяє закрити ризики без паніки та зайвих витрат.

Практична підготовка починається з gap-аналізу: що у вас вже відповідає вимогам, а що потрібно змінити. Потім формується дорожня карта з відповідальними, строками та пріоритетами. На цьому етапі важливо не намагатися «переписати все одразу», а закривати спочатку критичні ризики: простежуваність, облік мас-балансу, коректність вихідних даних та процедурні точки контролю.

Другий ключовий етап — навчання команди за ролями. Операційний персонал має розуміти, які записи критичні і коли їх потрібно робити. Логістика — як працювати з партіями без розривів у traceability. Комерція — які документи необхідні для безпечного оформлення контракту. Якість і compliance — як верифікувати систему до приходу аудитора.

Третій етап — тестування системи на реальних кейсах. Краще провести кілька коротких симуляцій маршруту партії, ніж дізнатися про проблему в день аудиту. Такий підхід суттєво підвищує шанси пройти перевірку з першого циклу.

Практичний мінімум підготовки перед аудитом:

• зафіксуйте scope сертифікації та відповідальних по кожному процесу;
• проведіть тест traceability на реальній партії в обидва боки;
• зробіть внутрішню звірку mass balance і закрийте всі відхилення до візиту аудитора.

Найпоширеніша помилка — сприймати ISCC як одноразовий проєкт під сертифікат. Після аудиту команда розслабляється, записи ведуться нерівномірно, і до наступного циклу перевірки накопичуються системні розриви. У підсумку бізнес витрачає більше на «пожежні» виправлення, ніж на спокійне підтримання процесу.

Друга помилка — несинхронізовані довідники та коди між підрозділами. Коли закупівля, склад і продаж працюють у різних логіках, помилки у traceability майже неминучі. Третя — слабка робота з постачальниками: компанія сертифікована, але upstream-ланка не дає достатніх доказів для безпечного включення у ланцюг.

Уникнути цього можна через регулярний ритм контролю: короткі внутрішні перевірки, щомісячний огляд KPI і швидке закриття відхилень. Це дешевше і стабільніше, ніж аварійна підготовка перед аудитом.

Після сертифікації починається реальна робота системи. Необхідно підтримувати контроль записів, простежуваність, мас-баланс і внутрішню верифікацію. Якщо ці елементи працюють щодня, щорічне підтвердження проходить прогнозовано. Якщо ні, сертифікат перетворюється на постійне джерело стресу.

Практично корисно вбудувати ISCC-контроль у звичайні операційні наради. Так команда бачить, що система не окрема бюрократія, а частина бізнес-процесу. Додатково варто мати чіткий onboarding для нових співробітників: більшість помилок виникає саме в період адаптації.

У клієнтських проєктах Ekontrol цей підхід дає найкращий результат: менше повторних помилок, стабільніші контракти і вища готовність до планових перевірок.

Окупність ISCC не зводиться до одного показника «вартість аудиту». Правильніше рахувати повну модель: додатковий дохід від доступу до нових контрактів, потенційну премію або зниження дисконту, зменшення ризику відхилених постачань, економію часу команди на виправленні документальних помилок.

Корисні KPI для менеджменту: частка угод, де ISCC був умовою входу; середня маржа по ISCC-контрактах; кількість відмов через документальні розриви; середній цикл підготовки контрактного пакета; кількість зауважень на внутрішніх і зовнішніх перевірках. Якщо ці метрики ростуть у правильному напрямку, система працює як бізнес-актив.

Для більшості компаній головний ефект — не разовий, а накопичувальний. Чим довше система працює стабільно, тим вища довіра контрагентів і тим легше масштабувати продажі на вимогливі ринки.

Більшість складних аудитних ситуацій у ISCC мають спільну причину: компанія веде багато правильних дій, але не може зібрати їх у безперервний ланцюг доказів. Аудитор бачить окремі документи, але не бачить керовану систему від закупівлі до відвантаження. Саме тому на практиці важливо будувати ISCC не «по файлах», а по логіці потоку даних і відповідальності.

Перший рівень: первинні дані

Це все, що формує основу простежуваності: інформація про постачальника, партію, дату приймання, місце зберігання, параметри переміщення, документи про сталий статус і застосовні атрибути. Якщо первинні дані неповні або потрапляють у систему із затримкою, далі будь-яка аналітика стає крихкою.

Другий рівень: логіка трансформації даних

Тут визначається, як первинна інформація переходить між функціями: закупівля, склад, логістика, продаж, фінанси, quality/compliance. Кожен перехід має бути формалізований: хто вносить, хто перевіряє, за який час, у якому форматі, за якими правилами виправлень. Без цього виникає класична проблема «дані є, але відповідального немає».

Третій рівень: контрольні точки верифікації

Для ISCC дуже важливо, щоб компанія не лише збирала дані, а регулярно перевіряла їх консистентність. Наприклад, коротка щотижнева звірка по критичних партіях, тест простежуваності «від продажу назад до джерела», перевірка повноти атрибутів у документах перед відвантаженням. Ці дії займають небагато часу, але різко знижують ризик великих розривів перед аудитом.

Четвертий рівень: управління змінами

У реальному бізнесі процеси постійно змінюються: нові постачальники, нові маршрути, нові склади, нові контракти. Якщо система ISCC не має процедури оновлення при змінах, вона починає відставати від операцій. На аудиті це виглядає як ситуація, коли документи «правильні», але відображають уже не той процес, що працює сьогодні.

П’ятий рівень: компетенції персоналу

Дуже часто проблема не в системі, а в тому, що люди не розуміють, яку частину ланцюга доказів вони «тримають» у своїх руках. Працівник складу сприймає запис як формальність, менеджер закупівлі не перевіряє атрибути постачальника, комерція відправляє пакет клієнту без фінальної верифікації. Тому навчання має бути максимально прикладним: не про терміни, а про конкретні ризики і наслідки помилки для контракту.

Шостий рівень: робота з контрагентами

Ланцюг доказів у ISCC не закінчується на межі вашої компанії. Якщо постачальник або логістичний партнер не дотримується узгоджених вимог, ви отримуєте ризик у себе. Практично це вирішується через чіткі договірні умови, стандартизовані checklists при onboarding контрагента і періодичний review якості його даних.

Сьомий рівень: швидка аналітика для керівництва

Менеджменту не потрібен великий масив сирих даних, йому потрібні сигнали про ризики. Наприклад: відсоток партій з повним пакетом підтвердження, кількість виправлень після первинної перевірки, час від операції до готового контрактного пакета, частка документів із порушенням внутрішнього SLA. Якщо ці індикатори видно в динаміці, керівництво може втручатись до того, як проблема стане критичною.

У практиці Ekontrol добре працює принцип «один процес — один власник — один доказ результату». Це означає, що кожен критичний крок має відповідальну роль і перевірюваний вихід: документ, запис, контрольну дію або статус у системі. Коли таку структуру вибудовано, аудит перестає бути стресом, бо компанія не «збирає папери в останню ніч», а показує живу, послідовну систему.

Результат цього підходу відчутний не лише в сертифікації. Компанія швидше працює з клієнтськими запитами, менше часу витрачає на ручні уточнення, рідше втрачає угоди через документальні помилки і краще масштабує обсяги без втрати контролю. Саме тому ланцюг доказів у ISCC варто розглядати як операційний актив, а не як технічну вимогу аудиту.

ISCC сьогодні — це практичний стандарт роботи з глобальними ланцюгами постачання, а не формальна «опція для галочки». Компанії, які впроваджують систему структуровано, отримують одразу кілька результатів: доступ до вимогливих ринків, вищу передбачуваність контрактів, менші операційні ризики і кращу переговорну позицію.

Ключ до успіху — не швидко «отримати сертифікат», а побудувати керовану систему, яка витримує реальне навантаження бізнесу. Це включає процеси, людей, документи, постачальників і регулярний контроль результату.

Команда Ekontrol допомагає пройти цей шлях від діагностики до стабільного щорічного підтвердження. У результаті ISCC працює не як витрата, а як інвестиція у ріст і стійкість компанії.