Еконтроль
Назад до ресурсів

План переходу на ISO 22002-100:2025: як підготувати PRP до аудиту без стресу

Практичний розбір переходу на ISO 22002-100:2025: що змінюється в PRP, як виконати вимоги ISO 22000:2018 (п.6.3) щодо планування змін і як уникнути невідповідностей на аудиті.

Опубліковано 3 листопада 2025 р.15 хв читання
План переходу на ISO 22002-100:2025 для системи PRP

Чому варто діяти вже зараз: що означає ISO 22002-100:2025 для бізнесу

Публікація ISO 22002-100:2025 стала важливим сигналом для компаній харчового ланцюга: програми-передумови більше не можна вести «по інерції», спираючись лише на старі підходи. Новий документ формує єдину базу загальних вимог PRP і змінює спосіб, у який підприємства мають будувати, підтримувати та доводити результативність системи безпечності.

Для бізнесу це не формальна зміна назви стандарту. Це питання керованості ризиків, стійкості операцій і довіри клієнтів. Якщо компанія працює з ритейлом, експортом або контрактним виробництвом, на аудиті майже напевно запитають, як організовано перехід на нову структуру вимог. І коли відповідь зводиться до «ми чекаємо офіційних дедлайнів», це виглядає як управлінська пауза, а не як контрольована позиція.

У практиці Ekontrol найсильніші команди роблять навпаки: не чекають, а одразу запускають план переходу. Це дає кілька переваг. По-перше, зменшується ризик невідповідностей під час наступного аудиту. По-друге, компанія отримує час на спокійне оновлення процесів і навчання персоналу без аврального режиму. По-третє, для замовників і партнерів це чіткий маркер зрілої системи менеджменту.

Що змінюється в PRP після появи ISO 22002-100

Ключова зміна — модульна логіка. ISO 22002-100 задає спільний каркас вимог, а галузеві частини серії деталізують правила для конкретних сегментів: виробництва, пакування, транспорту і зберігання, кормів, ритейлу та інших напрямів. Для багатопрофільних компаній це особливо зручно, тому що базові вимоги можна уніфікувати і не дублювати в кожному підрозділі.

Але модульність не означає спрощення «на папері». Навпаки, вона вимагає більш точної карти процесів і меж відповідальності. Команда має чітко розуміти, де діють загальні PRP-контролі, де потрібні галузеві доповнення, і як підтверджується виконання вимог записами. Якщо цього немає, ризик розриву між процедурами і реальною практикою зростає.

Саме тому перехід на ISO 22002-100 варто починати не з редагування шаблонів, а з процесної діагностики. Коли компанія бачить повну картину — від вхідної сировини до відвантаження — вона швидше визначає пріоритети і оновлює PRP без зайвого навантаження на людей.

Планування змін за ISO 22000:2018 (п.6.3): обов’язок, а не рекомендація

Один із найважливіших моментів у поточному переході — вимога ISO 22000:2018 щодо планування змін (п.6.3). Вона прямо говорить, що зміни в системі менеджменту мають бути заплановані та контрольовані. Тобто компанія повинна мати документований підхід до переходу на оновлені PRP-вимоги, а не лише загальне намір «оновитися пізніше».

На аудиті це читається просто: якщо зміна стандарту вже відома ринку, аудитор очікує побачити управлінську реакцію. Не обов’язково мати завершений перехід негайно, але має бути план, відповідальні, ризики, строки і критерії перевірки результату. Відсутність такого плану виглядає як прогалина в управлінні змінами, а отже створює підставу для зауважень.

Тут важливо підкреслити: документований план переходу — це інструмент не тільки для аудиту. Для керівництва він дає прозорість витрат і строків, для команди — чіткий порядок дій, для клієнтів — підтвердження, що постачальник працює проактивно. Саме ця практична цінність робить пункт 6.3 критичним у поточній хвилі оновлень.

Ілюстрація до розділу: Як має виглядати документований план переходу на ISO 22002:2025
Ілюстрація до розділу «Як має виглядати документований план переходу на ISO 22002:2025».

Як має виглядати документований план переходу на ISO 22002:2025

Хороший план переходу не має бути складним або надмірно теоретичним. Його задача — дати керовану рамку для дій. У базовій версії він відповідає на кілька практичних питань: що саме змінюємо, чому змінюємо, які ризики при відсутності змін, які кроки впровадження, хто відповідає, які строки і як перевіримо ефективність.

У проєктах Ekontrol ми рекомендуємо починати з переліку змін за процесами. Наприклад: оновлення PRP у зоні санітарії, перегляд вимог до боротьби зі шкідниками, уточнення контролю температурних режимів, оновлення простежуваності в логістиці, перегляд оцінки постачальників. Для кожної зміни фіксується причина з прив’язкою до нової редакції вимог.

Далі формується ризик-оцінка: що станеться, якщо зміну відкласти або впровадити частково. Це допомагає пріоритезувати задачі і не витрачати ресурси на другорядні блоки, поки не закриті критичні точки. Завершує структуру плану блок контролю: які індикатори підтверджують, що зміна реально запрацювала в операціях, а не залишилася на рівні документа.

У практичному плані переходу обов'язково мають бути:

  • перелік змін з пріоритетами і дедлайнами;
  • відповідальні ролі та ресурси на кожен етап;
  • критерії верифікації, які підтверджують ефективність змін.

Таблиця: мінімальна структура плану переходу, яку бачить аудитор

Нижче подано компактну структуру, яка добре працює і для внутрішнього управління, і для демонстрації під час аудиту.

Елемент плануЩо фіксуємоХто відповідаєДоказ ефективності
Назва зміниКонкретний PRP-блок, який оновлюємоВласник процесуАктуалізована процедура та версія
Причина і ризикиЧому зміна потрібна і що буде без неїКерівник системи + QAМатриця ризиків і рішення щодо пріоритету
План дій і строкиКроки впровадження, дедлайни, ресурсиКерівник проєктуВиконані етапи з контрольними датами
Навчання і комунікаціяКого навчаємо і як перевіряємо розумінняHR/QA/лінійні керівникиЖурнали навчання, оцінка знань, спостереження
ВерифікаціяЯк перевіряємо, що зміна працює у процесіВнутрішні аудиториЗвіти аудиту і закриті коригувальні дії

Ролі та відповідальність: хто веде перехід у компанії

Одна з причин провалу переходів — розмита відповідальність. Коли «відповідають усі», на практиці не відповідає ніхто. Тому керівництво має призначити власника проєкту переходу на ISO 22002-100 і закріпити роль кожної функції: якість, виробництво, склад, логістика, закупівлі, HR, технічна служба.

Власник проєкту тримає календар, пріоритети і ескалацію ризиків. Відділ якості відповідає за методологію, контроль документів і верифікацію. Лінійні керівники переводять вимоги в щоденні дії на ділянках. HR і наставники забезпечують навчання та адаптацію. Закупівлі й юридична функція переглядають вимоги до постачальників і контрактні умови. Така модель прибирає «сірі зони» і робить перехід керованим.

Для аудиту це також плюс. Коли кожен учасник може чітко пояснити свою роль, система виглядає зрілою. Аудитор бачить, що перехід не зведений до одного фахівця з якості, а підтримується управлінською командою.

Gap-аналіз і пріоритезація змін: як не перевантажити команду

Gap-аналіз потрібен для того, щоб відділити критичні дії від бажаних, але не термінових. Найкраще працює трирівнева модель пріоритетів. Перший рівень — критичні невідповідності, які впливають на безпечність продукції або простежуваність. Другий рівень — системні покращення, що знижують ризик повторних помилок. Третій рівень — оптимізація форми документів і вторинних процесів.

Коли компанія одразу намагається оновити все, команда швидко втрачає фокус. З’являються перевантаження, затримки і формальні рішення. Набагато ефективніше запускати короткі хвилі впровадження: спочатку критичні точки, потім сусідні процеси, далі — стабілізація і верифікація. Це дозволяє зберегти операційну ритмічність і не втрачати продуктивність.

У Ekontrol ми часто застосовуємо правило «одна зміна — один контрольний результат». Тобто кожен крок переходу має завершуватися перевірюваним підсумком: оновлена процедура плюс підписане навчання, проведений тест простежуваності, закритий пункт внутрішнього аудиту. Такий підхід робить прогрес видимим для менеджменту.

Аудитна готовність: які докази переходу потрібно підготувати

Перед аудитом компанія має підготувати не «папку для перевірки», а повний доказовий ланцюг переходу. Зазвичай аудитор дивиться на узгодженість чотирьох шарів: рішення керівництва, документовані зміни, фактичне виконання в операціях і результати верифікації. Якщо хоча б один шар випадає, виникають питання до зрілості системи.

Практично це означає, що потрібно мати: затверджений план переходу, матрицю змін із ризиками і строками, оновлені процедури, записи навчання, результати внутрішніх перевірок, коригувальні дії та докази їх ефективності. Окремо корисно підготувати коротку управлінську презентацію прогресу — вона допомагає швидко дати аудитору цілісну картину.

Коли доказова база зібрана системно, аудит проходить значно спокійніше. Команда не витрачає час на хаотичний пошук документів, а керівництво може аргументовано показати, що перехід контролюється і дає результат.

Типові помилки під час переходу і як їх уникнути

Перша помилка — чекати «остаточних зовнішніх дат», нічого не роблячи всередині системи. У результаті компанія входить у аудит без плану і без контрольних результатів. Друга помилка — обмежитися перейменуванням посилань у документах без реального оновлення процесів. Третя — залишити постачальників поза змінами, хоча саме вони часто формують критичні ризики.

Ще одна типова проблема — відсутність регулярного контролю прогресу. Коли перехід не має щомісячного або щоквартального огляду, дрібні затримки накопичуються і перетворюються на великий розрив перед аудитом. Тому потрібен короткий, але дисциплінований ритм управління: статус, відхилення, коригувальні дії, повторна перевірка.

Уникнути цих помилок допомагає проста формула: ранній старт, чітка відповідальність, пріоритезація ризиків і доказовий підхід до кожного кроку. Це зменшує невизначеність для команди і робить перехід керованим.

Ілюстрація до розділу: KPI, строки і бюджет переходу: як контролювати результат на рівні керівництва
Ілюстрація до розділу «KPI, строки і бюджет переходу: як контролювати результат на рівні керівництва».

KPI, строки і бюджет переходу: як контролювати результат на рівні керівництва

Для керівництва перехід на ISO 22002-100:2025 має бути не «проєктом відділу якості», а частиною операційного управління. Найпрактичніший спосіб утримати процес під контролем — одразу визначити невелику групу KPI, які показують реальний прогрес. Без цього навіть хороший план швидко втрачає темп, а команда повертається до реактивного режиму.

Перший KPI — відсоток закритих змін у критичних PRP-блоках. Він дає відповідь на головне питання: чи закриті точки, що можуть безпосередньо вплинути на безпечність, простежуваність і стабільність випуску. Другий KPI — частка персоналу, який пройшов рольове навчання і підтвердив розуміння вимог. Третій KPI — результативність внутрішніх перевірок після змін: кількість повторних невідповідностей, швидкість закриття коригувальних дій, динаміка інцидентів на зміні.

Корисно додати і комерційні метрики. Наприклад: кількість клієнтських аудитів, пройдених без критичних зауважень; швидкість погодження нових контрактів; частота додаткових запитів клієнтів щодо доказів контролю PRP. Коли ці показники покращуються, у керівництва з’являється чіткий зв’язок між інвестиціями у перехід і бізнес-результатом.

Щодо строків важливо уникати двох крайнощів: надто оптимістичного графіка і розтягнутого «безкінечного» переходу. Практично працює модель етапів із контрольними воротами. Перший етап — gap-аналіз і затвердження обсягу змін. Другий — впровадження критичних PRP-блоків і навчання ключових ролей. Третій — стабілізація, внутрішній аудит і коригувальні дії. Четвертий — підготовка доказової бази та перевірка готовності до зовнішнього аудиту. Перехід між етапами має відбуватися тільки після досягнення заздалегідь визначених критеріїв.

Бюджет також потрібно планувати як керований портфель витрат, а не як одну суму «на сертифікацію». Зазвичай він складається з чотирьох блоків: методична робота і оновлення документів, навчання і залучення персоналу, внутрішні перевірки та коригувальні дії, зовнішній аудит або клієнтська оцінка. Така структура дозволяє бачити, де саме виникають перевитрати і як їх виправити без втрати якості проєкту.

Окрема рекомендація — мати резерв на непередбачені коригування. Під час переходу часто виявляються залежності між підрозділами, які не були видимі на старті: наприклад, зміна процедури в логістиці впливає на маркування і записи на складі, а це тягне оновлення навчання для суміжних команд. Невеликий резерв бюджету і часу дозволяє закрити такі питання без зриву загального графіка.

У проєктах Ekontrol ми фіксуємо прогрес щомісяця на короткій управлінській зустрічі: статус KPI, відхилення від графіка, причини, рішення, відповідальні та дата повторного контролю. Такий ритм дає керівництву реальну керованість, а команді — чіткий пріоритет. У підсумку перехід на ISO 22002-100 проходить не як «разова кампанія перед аудитом», а як послідовне зміцнення системи, яке приносить користь і в операціях, і в продажах.

Висновок: перехід на ISO 22002-100 як інструмент стабільності і продажів

Перехід на ISO 22002-100:2025 — це не про «оновити папери», а про зміцнити операційну систему компанії. Бізнес, який планує зміни за логікою ISO 22000:2018 (п.6.3), отримує більше контролю, нижчі ризики на аудиті і сильнішу позицію в переговорах із клієнтами.

У ринкових умовах це дає реальну перевагу. Коли постачальник демонструє структурований перехід, партнери бачать зрілість управління і готовність працювати в довгу. Саме це часто стає фактором вибору між кількома компаніями з подібним продуктом.

Якщо вам потрібен практичний перехід без зупинки операцій, команда Ekontrol може побудувати дорожню карту, провести gap-аналіз, оновити PRP і підготувати доказову базу для аудиту. У результаті ви отримуєте не просто відповідність вимогам, а керовану систему, яка підтримує ріст бізнесу.

Потрібен план переходу на ISO 22002-100:2025?

Команда Ekontrol допоможе підготувати документований план змін, оновити PRP і вивести компанію на аудит у прогнозовані строки.

Отримати консультацію

Теги

Питання та відповіді

Знайдіть відповіді на поширені питання з цієї теми